Портфоліо

Дозвольте представити Вашій увазі свій досвід

ТЕМА ДОСВІДУ "Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках правознавства та історії як засіб формування соціально – правової компетентності – основи успішності особистості"

Особистістю людина не народжується, а стає. Народжується індивід, але при усій своїй біологічній визначеності він є породженням соціального світу і формується в соціальному середовищі. Саме соціальне є головним змістом розвитку дитини, яка тільки в суспільстві, в громадських зв'язках привласнює й реалізує соціальну суть людини. (О.Ф.Малишевський)

У сучасній Україні відбуваються зміни в багатьох сферах життя суспільства, трансформуються суспільні відносини, переглядається система цінностей й пріоритетів, відбувається формування демократичної, правової держави й становлення громадянського суспільства, основою якого є громадянин – повноправний самодостатній та цивілізований індивід. Саме наявність такого громадянина, що володіє знаннями й уміннями, має сформовану систему демократичних цінностей, та може бути готовим до компетентної участі в житті суспільства є необхідною умовою реалізації складових громадянського суспільства.

Методологічну основу досвіду становлять Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття», Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепція профільного навчання у старшій школі», теорія пізнання, особистісно діяльнісний та особистісно розвивальний підходи до розгляду процесу навчання учнів (О.І.Пометун, О.Г. Ярошенко, Паламарчук), які дозволили визначити статистичні риси навчання, шляхи вдосконалення його реалізації.

Теоретична основа досвіду базується на наукових засадах організації навчально-виховного процесу в закладах освіти (А.М. Алексюк, В.І.Бондар, С.У. Гончаренко, М.Н.Буринська, О.Г.Ярошенко, Л.П.Величко, О.Я.Савченко, І.С.Якиманська, П.К.Селевко, Л.В.Занкова, Д.Б.Єльканін, В.В.Давидов, А.В.Вигодський); психолого-педагогічній теорії розвитку особистості в процесі її діяльності (С.П.Богарова, Г.І.Щукіна); концептуальних засадах спрямованої самореалізації та управління навчальним процесом у освітніх системах (В.І.Бондар, Н.П.Наволокова, М.І.Махмутов).

Упродовж останніх років Рада Європи проводить міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонуючи власний перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці, та об’єднують їх у три основні групи: соціальні, пов’язані із соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, що стосуються інтересів та індивідуального вибору особистості; функціональні, що характеризують сферу знань, уміння оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

Соціалізація – це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, з іншого боку, процес активного відтворення системи соціальних зв'язків індивідом за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище .

У науці існує два підходи до розуміння сутності соціалізації, що розрізняються уявленнями про людину та її ролі в процесі власного розвитку. Так одні дослідники (Дж. Балантайн, Т. Парсонс) вказують, що зміст процесу соціалізації визначається зацікавленістю суспільства в тому, щоб його члени успішно опановували громадськими ролями, могли брати участь у продуктивній діяльності, створювали міцну сім'ю, були законослухняними громадянами. Це характеризує людину як об'єкт соціалізації. Інший підхід пов'язаний з тим, що людина стає повноцінним членом суспільства, виступаючи не лише об'єктом, а й суб'єктом соціалізації. Як суб'єкт він засвоює соціальні норми й культурні цінності суспільства в єдності з реалізацією своєї активності, саморозвитку, самореалізації в суспільстві, тобто не тільки адаптується до суспільства, але й активно бере участь в процесі соціалізації, впливає на самого себе й свої життєві обставини (Дж. Мід, М. І. Рожков).

Реалізуючи програмовий матеріал, визначений Державним стандартом, не достатньо просто ознайомити учнів з основними термінами, поняттями, датами та правилами життя. Під час управління й організації навчально-творчої діяльності необхідно залучати учнів до активного пізнання й постійного пошуку з опорою на співробітництво й співтворчість. З метою створення творчого мікросередовища, забезпечення розвитку особистості учня, підвищення рівня його навчально-творчої компетенції.

Перед сучасною школою, перед кожним вчителем стоїть завдання забезпечити формування та розвиток інтелектуальної, творчої, ініціативної та успішної особистості: не накопичувати нормативно визначені знання, уміння та навички, а формувати й розвивати здатність учнів практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

Виховання громадянина завжди було першочерговою метою в нашому суспільстві. Останнім часом воно набуває особливої гостроти та актуальності, у зв’язку із пріоритетністю проблеми виховання самодостатньої особистості, здатної до самореалізації у змінному соціумі. Особливого значення набуває проблема формування соціально- правової компетентності.

Сучасні освітні заклади як складові соціально-педогогічної системи покликанні досягти результатів, що відповідають цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. Щоб реалізувати свій природний потенціал в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах життєдіяльності. Тому необхідно сформувати такий рівень соціальної зрілості дітей, якого вистачить для забезпечення автономності та самостійності в усіх сферах життя, тобто подолати відстань між освітою і життям. І лише тоді діти зможуть оволодіти технологіями, скористатися умовами для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, само програмування, саморегуляції в соціокультурний простір – стати успішними людьми. Соціально-правова компетентність має стати головним механізмом в соціалізації та адаптації, підготувати дитину до освоєння та виконання основних соціальних ролей в суспільстві.

На сьогоднішній день, у час швидких темпів розвитку людства, особливої гостроти набула проблема досягнення взаємопорозуміння між людьми, що може дати можливість виходу з економічної та духовної кризи людства. Реалії сьогодення чітко вказують чітко вказують на необхідність гармонізації всіх сфер і форм життєдіяльності людини.

Сьогоднішній етап формування українського суспільства на одне з провідних місць виставляє громадянську освіту як потужне знаряддя політичної соціалізації, інтегрування особистості в політичну систему на засадах рівності, взаємної відповідальності й почуття власної гідності. Громадянськість – поняття дуже об’ємне. Необхідно, щоб увесь психічний, розумовий і фізичний потенціал особистості насамперед її глибинні почуття і нахили, формувався в активному освоєнні, взаємодії з набутим суспільством моральним і соціальним досвідом. Досягнення мети, а саме: виховання справжнього громадянина має здійснюватись через реалізацію компетентнісного підходу, що передбачає громадянську компетентність однією з ключових.

Важливу роль у становленні молодої людини як особистості відіграє забезпечення державою її прав і свобод, а також дотримання кожним чинного законодавства. Правова освіта підростаючого покоління повинна мати чітко виражену практичну спрямованість. Формування в учнів практичного застосування набутих правових знань у життєвих ситуаціях повинно стати одним із основних завдань викладання правознавства. Отже, проблема правового виховання набуває високої актуальності.

Здійснення цього завдання неможливе без використання на уроках різних навчальних засобів, перш за все тих, що вимагають активної роботи кожного учня, виявлення їх позицій. Замість тиску необхідно створити умови для самовиявлення й культивування власної особистості учня, «самоактуалізації особистості».

Основу змісту інноваційного навчання складає досвід. Головною дійовою особою є учень. Головна функція вчителя полягає в організації і стимулюванні навчального процесу, спрямованого на розвиток особистості учня (особистісно зорієнтована позиція). Інноваційний шлях розвитку суспільства можливо забезпечити, лише сформувавши покоління людей, які і мислять, і діють по-інноваційному. Щоб учень вмів оволодівати знаннями, його необхідно зацікавити. На перший план висуваються творчі й продуктивні завдання, різноманітний вибір, опір на самостійність учнів, відсутність порівняння учнів одного з одним.

Важливою умовою успіху засвоєння учнями знань з правознавства є надання учням можливості вільного висловлення своїх думок, навіть якщо вони не співпадають з позицією вчителя або підручника. Розвиток інтересу учнів в навчанні, як форма прояву пізнавальної потреби, забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети діяльності і сприяє її орієнтації на навчання, ознайомленню з новими фактами, більш повному й глибокому відображенню дійсності. Для виконання поставленого завдання важливим є врахування індивідуальних особливостей дитини в процесі навчання, тому що учні за різними показниками значною мірою відрізняються.

Нові підходи у навчанні дуже актуальні під час проведення уроків з правознавства, громадянської освіти, історії, Людини й суспільства. Від уроків, де створено добру атмосферу, де поважається особиста гідність учнів, як співавторів уроку можна очікувати кращу результативність, ніж від традиційного уроку з авторитарним ухилом керівника уроку – вчителя. В такому разі, пізнавальна активність учнів буде спрямована на досягнення свідомо визначеної мети, пов’язаної саме з його проблемами. Проблемне навчання, як один із методів активного навчання, допомагає учням самостійно засвоювати зміст уроку, навчає вчитися, виробляє вміння вирішувати завдання під час навчально-пізнавальної діяльності.

Наочні методи навчання допомагають подавати інформацію з опорою на малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Використання готових схем або створення нових дають змогу спрямувати діяльність учнів на пошук та встановлення логічних ланцюжків, виробляє уміння виділяти головне, віднаходити закономірності, аналізувати, робити висновки.

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення на навчальних заняттях ігрових ситуацій. «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу» (А.С.Макаренко). Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації допомагають підвищити емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження, стимулюють їх творчу ініціативу, сприяють розвитку творчої уяви, формуванню навичок співпраці, надають можливість учневі самовизначитися.

Важливу роль відіграє самостійна робота учнів, на уроках правознавства учні майже завжди працюють з документами, історичними джерелами. В процесі вивчення кожної теми учні мають набути певні уміння і навички, а саме: навчально-інтелектуальні, творчі вміння, а також поведінкові вміння і навички. Самоосвітня діяльність учнів необхідна для майбутнього самовизначення в трудовому, соціальному, політичному й економічному житті. Потреба в самоосвіті повинна стати внутрішньою силою, що спонукатиме людину до активної дії лише тоді, коли вона усвідомлюється особистістю, це особистісна якість людини. Формуючи в учнів потребу в самоосвіті, необхідно враховувати і предметну, і функціональну потреби, практичну і теоретичну підготовки. На уроках гуманітарного циклу більше за все дитина має навчитись мислити творчо, критично мислити, вміти знаходити протиріччя, створювати комбінації, шукати й використовувати аналогії. Завдання повинні сприяти розвитку розумових здібностей, а не пригнічувати дитину. На уроці розвивається емоційно-ціннісна сфера, формується переконання учня – всі учні повинні бути залучені до діяльності. Позитивним результат буде досягнуто ще й за умови чітко визначеної триєдиної мети уроку. Сьогодні актуальним, наряду з метою (освітньою, розвивальною, виховною), є національний аспект соціалізації особистості, підготовка до свідомої активної участі в житті української держави. Підсумок уроку має показати, чи досягнуто очікуваних результатів навчання. Позитивні результати будуть отримані, коли всі учні залучені на уроці до роботи. Як традиційний, класичний, так і не традиційний уроки – це показник продуктивності праці вчителя і учнів.

Мета правового виховання - це не лише засвоєння певної суми знань, а ще й культивування цінностей демократичного суспільства, формування комплектної відповідальної участі громадян в житті держави.

Громадянська освіта ставить завдання: стимулювати участь громадян у суспільному житті, формувати вміння розв’язувати проблеми шляхом дискусії, становленню активної громадянської позиції особистості.

Актуальною на сьогодні є проблема формування духовності особистості. Гармонійно розвинена особистість, високоосвічена, ініціативна людина, здатна творчо реформувати наше суспільств, збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити її духовну культуру.

Розвиток освіти на сучасному етапі, модернізація освіти України вимагає:

– віднайти шляхи співіснування між інтенсивним розвитком знань і здатністю учня Їх творчо засвоювати та використовувати в житті;

– виробити в молоді здатність продуктивного функціонування в умовах глобалізованого суспільства.

Найдієвіший спосіб соціалізації учнів – це зробити навчання сферою самоутвердження особистості, де вона актуалізує свої можливості, продуктивно будує своє повсякденне життя, відчуває власну гідність, тобто може впевнено сказати: «Я – успішний учень, у дорослому житті – успішний працівник».

Особливе значення має робота з обдарованими учнями. Як результат роботи над темою - переможці ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства, І етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, фінального етапу ІХ Всеукраїнського турніру юних правознавців, Всеукраїнського інтерактивного учнівського конкурсу юних суспільствознавців «Кришталева сова».

Виникає необхідність постійного підвищення професійного рівня, що забезпечується участю у засіданнях шкільних та районних методичних об’єднаннях, Міжнародній науково-практичній конференції з теми «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін» на базі ХНПДУ імені Г.С.Сковороди, підвищення кваліфікаційного рівня в КВНЗ «ХАНО». Як результат – перемога у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року - 2012» з темою досвіду «Виховання соціально-правової компетентності учнів у позакласній роботі», нагорода дипломом Департаменту освіти Харківської міської ради в номінації «За збереження історичної спадщини та історичної пам’яті», грамотою Управління освіти адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради за І місце у ІІ етапі міського конкурсу-огляду музеїв, грамотою Харківської обласної станції юних туристів за якісну підготовку учнівської молоді до участі в обласних та Всеукраїнських краєзнавчих масових заходах, дипломом ІІ ступеня Управління освіти Департаменту з гуманітарних питань Харківської міської ради за перемогу у міському конкурсі інтегрованих уроків та позакласних заходів «Про мій Харків – моїм учням».

ЦИКЛ УРОКІВ З ТЕМИ "Ти - людина, значить, маєш права" (9 клас) з відеофрагментами

(перейти на сторінку)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ

Майстер - клас вчителів району під час проведення І етапу конкурсу «Вчитель року – 2015». Тема майстер-класу «Соціальна адаптованість – основа успішності особистості».

Проведення майстер-класу на базі ХЗОШ № 168 для вчителів історії району на тему «Вивчення історії з використанням матеріалів етнографічного музею». Проведено урок для вчителів «Ми – харків’яни! Нам є чим пишатись», з метою довести, що українській державі, сучасному суспільству потрібні свідомі, компетентні, поінформовані громадяни, які спроможні нести відповідальність за власні вчинки та долю свого міста в цілому.